Заходи оживлення
Єдиний правильний спосіб штучного дихання — це метод «рот-до-носа-до-рота». Для застосування цього методу спочатку треба так покласти голову хворого, щоб якнайбільше підняти підборіддя і нижню щелепу (рис. 1, 1. частина). Треба усунути забруднення (мул тощо), штучні зуби (протези) з рота хворого, а також стежити, щоб його язик не відхилився назад і не закрив дихальні шляхи.
Штучне дихання виконуємо так, що вдихаємо якнайбільше свіжого повітря і «вдуваємо» його в рот - ніс хворого (рис. 1, 2. частина). Щоб уникнути інфекції, можемо покласти тонку хустинку на рот хворого. У повітрі, яке видихаємо, ще є достатньо кисню для потерпілого. Паралельно з проведенням штучного дихання слід у легкому ритмі натискати на грудну клітку хворого в ділянці серця (стежити, щоб не зламалися ребра!), щоб, виштовхуючи кров із серця, підтримати кровообіг. Коли розслабимо грудну клітку, серце знову може наповнитися кров’ю, і таким чином ми досягаємо штучного дихання та роботи серця. Це слід продовжувати доти, доки хворий не почне дихати сам і поки не запрацює його серце (рис. 1, 3. частина), тобто доки не прибуде лікар.
РИСУНОК 1
Отруєння від неїдких речовин виникає внаслідок вживання неправильних або надмірних доз ліків, грибів і продуктів, забруднених бактеріями групи паратифу.
Якщо таке отруєння виникло, насамперед і якнайшвидше слід спорожнити шлунок і кишечник хворого. З порожнього шлунка рідина може за 10 m хв. потрапити в кишечник, а тверді речовини, залежно від якості та кількості, за 1-6 годин. Якщо хворий при свідомості, йому слід негайно дати випити близько двох ложок медичного вугілля (його можна отримати в аптеках; змішаним у склянці мінеральної води, можна й звичайну воду). Після цього хворого слід спонукати до блювання (лоскотанням верхньої стінки глотки держаком ложки). Незалежно від того, чи вдалося викликати блювання, через 3-4 m хвилин хворому слід знову дати 2 ложки медичного вугілля з водою. Обов’язково слід викликати лікаря або доставити хворого до лікарні.
Отруєння від їдких (каустичних) речовин. Отруєння може виникнути від двох видів їдких речовин: від кислот і лугів.
Під дією лугів (каустична сода, сода, лужна сіль) слизова оболонка знімається шматками на губах, язикові, в роті, стравоході, шлунку, а слина, що витікає, зазвичай кривава й на дотик слизька. Губи та язик набрякають, з’являються болі в горлі, стравоході та шлунку, судоми й блювання. Постраждалому від лугу слід дати воду з лимоном або оцтом (1-2 ложки оцту в 5 дл води) або 3%-ну борну воду, а потім молоко або 1-2 ложки столової, харчової олії.
Ознаки отруєння кислотами в роті: роз’їдання і опіки на слизовій (сірчана кислота спричиняє чорні, соляна білі, а азотна кислота жовті опіки). Слина, що виходить, на дотик шорстка і має кислий смак.
Хворий має сильний біль у животі, судоми й блює. Йому слід дати молоко, олію або білки (яйця), усе розбавлене з невеликою кількістю води. Після цього дати йому 1-2 ложки (чайні) прожареного магнію, розбавленого в півсклянці води, щоб він випив це маленькими ковтками. Осіб, отруєних їдкими речовинами, суворо заборонено викликати на блювання.
Важливо! якщо у блювотних масах є кров, подальше викликання блювання заборонено!
Перша допомога у разі ураження струмом
Потерпілого слід звільнити від електричного кола. Якщо можливо, електричний провід негайно вимкнути з електричного кола за допомогою вимикача, вилученням запобіжника або розривом проводу. Розрив дозволяється виконувати лише ізольованим інструментом, наприклад шматочком сухого дерева, або в крайньому разі сокирою із сухою ручкою, або кліщами з ізольованою ручкою.
В окремих випадках треба зробити коротке замикання. Рятувальник обов’язково має подбати про ізоляцію власних рук і ніг і тому повинен стати на якусь дошку без цвяхів, на сухі ганчірки або стілець. Свою руку він має захистити, наприклад, рукавом свого пальта, сухою хустинкою, гумовими або нейлоновими рукавичками.
Рятувальник повинен підкласти під потерпілого ізоляційний підстил, наприклад сухі дошки або дерев’яний інструмент без металевих частин, сухі тканини, ПВХ-плити. Найкраще, якщо потерпілий сам стрибне і водночас звільнить себе від контакту зі струмом, або якщо рятувальник підніме потерпілого, попередньо ізолювавши себе від землі. Торкатися потерпілого можна лише тоді, коли ізоляція бездоганна. Пальці потерпілого слід по одному й обережно відвести від контакту і водночас обгорнути сухою тканиною або іншими матеріями.
Якщо дротовий провід обмотався навколо постраждалого, тоді провід слід перервати ізольованими руками і кінець проводу зі струмом закріпити, щоб він не спричинив подальших нещасних випадків.
Рятування, звісно, слід розпочати негайно і безумовно, не можна залишати потерпілого без допомоги. Після припинення струму потерпілого слід покласти горизонтально, послабити йому одяг, а з верхньої частини тіла повністю зняти, забезпечити йому світло і чисте повітря. Голова потерпілого не повинна звисати, її слід трохи підняти, підклавши під голову щось м’яке (наприклад, складене пальто).
Якщо потерпілий перебуває в несвідомому стані, безумовно слід спробувати реанімацію.
Слід тим часом перевірити рот і ніздрі потерпілого, чи можуть вони пропускати повітря. Треба видалити слину, залишки їжі та протези. Заборонено наливати рідину в рот. Якщо потерпілий не дихає, негайно приступити до штучного дихання. Реанімацію можна підсилювати чищенням підошов, клізмою або почерговим обливаням грудної клітки й живота теплою, відповідно холодною водою, але при цьому не можна переривати штучне дихання. Якщо постраждалий прийде до тями, його й далі треба доглядати і не можна залишати самого. Йому слід дати якийсь теплий напій (каву, чай, алкоголь тощо), але він повинен лишатися в напівлежачому положенні.
З досвіду, легкі та локальні ушкодження можна тимчасово залишити без уваги (згодом слід надати медичну допомогу), а от пораненим, що кровоточать, медичну допомогу потрібно надати негайно.
Тріски, стружки, частинки пилу. Пил, тріску або комаху з ока можна видалити, відтягнувши нижню повіку і витерши чистою марлею або носовою хустинкою. Якщо предмет під верхньою повікою, тоді треба взяти верхню повіку посередині й потягнути вперед на нижню повіку так, щоб вії торкнулися внутрішньої поверхні верхньої повіки. Якщо таким способом не вдається видалити сторонній предмет, далі намагатися не слід, а поранене око треба забинтувати й звернутися по медичну допомогу.
Стороннє тіло, що потрапило в ніздрю, слід спробувати видалити, затиснувши іншу ніздрю і сильно видувши носом. Якщо таким способом не вдається, слід звернутися по медичну допомогу.
Видалення сторонніх тіл, що потрапили у вухо, слід доручити лікарю, оскільки під час спроби їх вийняти можна пошкодити барабанну перетинку. Якщо у вухо потрапила якась комаха, слід влити у вухо одну (маленьку) ложку олії, розтопленого масла або води (у положенні лежачи) і тримати 10-15 mхвилин.
Стороннє тіло, що потрапило в трахею, спробуймо видалити так: попросимо потерпілого глибоко вдихати й повільно бити його по спині між лопатками. Якщо предмет, що застряг у трахеї, не гострий, слід дати потерпілому воду, а потім м’яку серединку хліба (м’якуш) і кашкоподібні страви. У таких випадках заборонено давати засоби для очищення. Необхідний лікарський контроль.
Скалку, що потрапила під ніготь, можна намагатися витягувати лише тоді, якщо частина, що стирчить назовні, достатньо довга, щоб ми могли захопити її пінцетом або носовою хустинкою. Якщо видалення вдалося, тоді слід дати рані трохи покровоточити, а потім намазати її йодом і накласти пов’язку.
Винос пораненого
Транспортування потерпілого є нелегким завданням, для цього потрібні фаховість, обережність і відповідна фізична сила. Невміле транспортування потерпілому посилює біль і погіршує стан.
Перш за все треба встановити, чи перебуває хворий у такому стані, що його можна транспортувати, а транспортувати його можна тоді, якщо йому, за правилами першої допомоги, надано допомогу. Перед транспортуванням треба зменшити кровотечу, на рану накласти пов’язку і зламані кінцівки іммобілізувати.
Якщо шлях до лікарні довший, постраждалого, за можливості, слід підбадьорити чаєм або кавою. Давати алкоголь (коньяк тощо) слід уникати. Під час транспортування постраждалого потрібно постійно наглядати й контролювати, а якщо послабиться бинт або пов’язка іммобілізації, негайно виправити. Якщо настане втрата свідомості або ослаблення роботи серця, слід застосувати відповідні методи реанімації.
Спосіб транспортування завжди залежить від виду ушкодження та від кількості рятувальників, а також від виду наявних засобів для транспортування.
Піднімання та переміщення хворого слід виконувати обдумано, спокійно й врівноважено. Слід уникати будь-яких ривків. Одяг потерпілого не повинен бути зім’ятим, а коли його підіймаємо, треба піднімати його з того боку, з якого він не поранений.
Відправлення без допоміжних засобів
Евакуація лише з одним рятувальником. Якщо потерпілий може ходити, рятувальник повинен підтримати його ззаду і таким чином допомогти йому. Якщо він не може ходити або перебуває без свідомості, його слід евакуювати так, щоб рятувальник став навколішки поруч із ним, однією рукою підхопив його під пахву, а іншою — під коліна, підняв і поніс.
Транспортування двома рятувальниками. Потерпілому, який може ходити, слід допомагати з обох боків. Якщо він не може ходити, але при свідомості, він має триматися за рятувальників, які його несуть. Потерпілого без свідомості слід транспортувати так: сильніший рятувальник бере його під пахви й з’єднує руки поперек грудної клітки, а другий стає між ногами потерпілого і підхоплює його під колінами. Вони мають одночасно підняти його і понести.
Відправлення допоміжними засобами
Перенесення на ношах. Потерпілого слід обережно покласти на ноші в положенні лежачи. Для цього потрібні дві особи, а у разі перелому нижніх кінцівок — три особи. Рятувальники мають стати з одного боку потерпілого, одночасно підняти його і покласти на ноші.
Піднімання, рушання, зупинення і опускання нош повинні виконувати всі рятувальники одночасно, але не мають одночасно крокувати, бо це спричинило б поштовхи нош. Якщо хворого треба транспортувати довше, добре з обох боків нош прив’язати по одному ременю, який рятувальники покладуть на плечі.
Перенесення хворого підручними засобами. Якщо під рукою немає нош, то можна імпровізацією зробити підручний засіб для перенесення. За потреби потерпілого можна покласти на драбину, на зняті дверні полотна, на стіл і так переносити його. Те саме можна робити в ковдрі або на полотнищі намету. Підручні ноші можна також виготовити з двох мішків однакової ширини, вставивши через нижні краї дві рейки відповідної довжини. За відсутності нош хворого при тямі можна переносити і на стільці. Рятувальники мають стати з обох боків хворого, взятися за нижню частину і спинку стільця та так нести.
Вміст аптечки першої допомоги, який ми рекомендуємо:
Пакет бинтів, середній
ком. 2
Пакет обв’язок, великий
ком. 2
Пов’язка для перев’язування, 10 х 5 m
ком. 2
Стерильна марля 1/2 m
ком. 2
Вата, 25 г
пакета 2
Плоска марля, розрізана 6 x 6 cm
пакета 1
Пов’язка для зупинки крові
пакета 1
Hanzaplast, 4 cm × 1 m
пакета 1
Ножиці
ком. 1
Захисний кожух для ножиць із полотняного мішка
ком. 1
Йодні ампули
шт. 12
Амонієва головка
шт. 3
Зошит для записів (40 аркушів)
ком. 1
Посібник з першої допомоги
ком. 1