І навіть під час найобережнішої роботи можна поранити руку долотом, під час роботи з хімікатами вдихнути отруйний газ або під час монтажних робіт упасти з драбини.
Найчастіші нещасні випадки та запобіжні заходи
Опіки. Небезпечні місця, дії та засоби: кухня, пральня, ванна кімната; плавлення жиру, зварювання; праски, печі, несправні обігрівачі, електроплитки. Особливо легкозаймисті матеріали: бензин, ефір, спирт, терпентин, особливо як засоби для чищення та засоби для знищення комах.
Запобіжні заходи: не можна накопичувати сміття, газетний папір, ганчір’я; не можна залишати попіл у дерев’яному ящику або кошику; на кухонних плитах і печах посуд для варіння слід ставити так, щоб його ручки були обернені не до поля; із легкозаймистими засобами для чищення поводитися дуже обережно; вогонь або відкрите полум’я не можна залишати без нагляду.
Отруєння чадним газом, димом. Прасування праскою на вугіллі, піч із неправильним згорянням або піч, закрита передчасно, несправні димоходи.
Запобіжні заходи: димоходи й печі треба постійно контролювати та чистити; прасувати вугільними прасками при відкритому вікні; не можна палити в ліжку; якщо ми ставимо автомобіль у гараж, після цього слід на певний час залишити його відкритим.
Отруєння газами, вибух газу. Недоліки газопроводу світильного газу. неправильне поводження з водонагрівачами (бойлерами), несправні або незакриті вентилі. Три види небезпеки: вибух, пожежа, отруєння газами.
Найнебезпечнішим складником світильного газу є чадний газ. Ознаки отруєння такі: блідість, головний біль, слабкість, запаморочення, оніміння кінцівок, блювання, пронос, сонливість, періодичні судоми м’язів, непритомність. Зрештою, внаслідок паралічу органів дихання може настати смерть.
Якщо отруєння настає поступово, протягом тривалого періоду часу (наприклад, у квартирі повільно і постійно тліє газ), ознаки такі: характерний блідий синювато-сірий колір обличчя, слабкість м’язів, втома, нервові тремтіння, тремтіння вуст, рук і ніг, непритомність (особливо при вставанні), ослаблення органів слуху і зору, невпевнена хода, зменшення пам’яті та здатності до зосередження, збудженість і зниження сили волі.
Заходи обережності: якщо відчуваємо запах газу, слід негайно відчинити двері й вікна, довше провітрювати приміщення, не можна запалювати сірник, заборонено вмикати електричне освітлення; газовий вентиль треба повністю закрити; не слід використовувати гумовий шланг для газових трубопроводів без тканинного вкладиша; герметичність газових установок не можна перевіряти відкритим полум’ям, лише мильною водою!
Якщо газовий бойлер (аутоґейзир) не запалюється, слід негайно закрити кран гарячої води і зачекати щонайменше 10 mн хвилин, доки вся кількість випущеного газу не випарується. Після цього спочатку слід запалити запалювальний вогонь і лише потім відкрити кран гарячої води.
Горіння газового полум’я слід постійно контролювати. Якщо полум’я жовтуватого кольору з довгими й бляклими контурами, то горіння неповне. Прилад із неповним згорянням не можна використовувати. Продукти згоряння газових плит слід відводити через димохід. Там, де цього не вирішено, велику увагу треба приділяти провітрюванню.
Ураження електричним струмом. Несправні проводи, побутові прилади, інструмент, неізольовані проводи, зношені вимикачі, штепсельні вилки, патрони; особливо на кухні, у ванній кімнаті, у пральні та в підвалі; переносні світильники, неналежний ремонт несправних запобіжників (наприклад, дротом).
Запобіжні заходи: треба усунути всі вільно звисаючі електричні проводи; не слід користуватися слабкими й неізольованими вимикачами та приладдям; будь-яку несправність треба негайно усунути; не слід ремонтувати вимикачі та проводи вологими руками!
Загальні запобіжні заходи в домашній майстерні
Майстерня, машини, засоби праці та засоби захисту мають бути відповідними, довговічними й справними.
Підлога має бути гладкою, але не слизькою, у доброму стані та придатною для підтримання чистоти.
Робоче місце має бути просторим, освітленим, із вільним простором завширшки щонайменше 80 cm.
Користуймося лише такими драбинами, які мають справні й міцні щаблі та які перед використанням перевірено! Односекційні драбини слід убезпечити від ковзання. Двосекційні треба закріпити шарнірами або ланцюгами, щоб вони не розкривалися. Під час роботи на висоті обов’язково слід використовувати запобіжний пояс.
Електричні пристрої виготовляти й використовувати лише відповідно до чинних стандартів і правил.
Природне і штучне освітлення має бути достатнім і практично без тіней на робочому місці та руках, і водночас не повинно бути надто сліпучим.
Робочий одяг — особливо поряд із небезпечними машинами — має бути відповідним. Не можна носити широкий одяг із частинами, що вільно звисають; фартухи, шарфи та краватки не дозволяються. Волосся слід захищати шапкою.
Слід використовувати захисні окуляри та маски, якщо існує небезпека трісок, іскор і крапель їдких рідин. Проти яскравого світла слід також використовувати відповідні темні окуляри.
Станом на інтенсивній витяжці слід видаляти горючі й вибухонебезпечні гази, пари, а також пил. Якщо в приміщенні є горючі або вибухонебезпечні гази, пари чи пил, не можна використовувати нагрівання або освітлення з відкритим полум’ям. Так само в таких приміщеннях не можна розміщувати двигуни внутрішнього згоряння або шліфувальні машини. Особливу увагу слід приділяти провітрюванню таких приміщень. Якщо є засоби й пристрої (ручні) для гасіння пожежі, вони завжди мають бути справними, а також слід періодично тренувати користування ними.
Заборонено накопичувати самозаймисті матеріали, деревностружкові плити та жирні ганчірки!
На рухомі частини машин слід установлювати такі огородження, які виключать навіть випадкову можливість взаємного доторкання цих частин.
Перша допомога після нещасного випадку
Зупинення зовнішньої кровотечі. Найважливіше — закрити ушкоджені артерії та захистити рану від інфекції відповідною пов’язкою (рис. 1). Не можна видаляти з рани залишки крові, а також поливати й промивати рану рідинами. Правильно накладена пов’язка зменшує біль потерпілого. Людині із зовнішньою кровотечею слід сісти або лягти, а частину тіла, що кровоточить, потрібно підняти. Необхідні матеріали для першої допомоги: стерильна марля, вата і бинти. Якщо рана або її оточення забруднені пилом, брудом чи іншими інфекційними речовинами, тоді рану слід витерти стерильною марлею (або промити перекисом водню), а місце навколо рани тонко змастити 5%-ним йодом (якщо йоду немає, тоді спиртом або одеколоном).
Потрібно розрізняти кровотечу капілярів, вен і головних артерій (кровоносних судин).
Ма́йша капілярна кровотеча зупиняється простим пов’язувальним бинтом (рис.1, 1. частина). Більшу кровотечу зупиняють компресійною пов’язкою. На рану накладають стерильну марлю, а на марлю — вату. Потім формують »тампон«, марлю або вату, загорнуту в марлю і згорнуту в кульку (розміром з горіх, яйце або кулак, залежно від розміру рани), кладуть поверх вати, після чого все трохи тугіше забинтовують. (Безпосередньо на рану не можна накладати вату!) Якщо кров просочується, не слід знімати пов’язку, а треба накласти нову поверх неї! Для перев’язування ран найпридатніші так звані перші пов’язки, які складаються зі стерильної марлі (у вигляді подушечки) і стерильного бинта. Кровотечу з великих судин кінцівок зупиняють накладанням джгута вище рани (рис. 1, 2. частина).
Пошкодження артерії можна розпізнати за тим, що кров виходить сильним струменем і має дуже яскраво-червоний колір. За ушкодження вен, залежно від розміру рани, кров виходить із рани струменем або лише повільно сочиться. В обох випадках кровотечу можна зупинити лише накладанням пов’язки. Кровотечу з кінцівок легше зупинити, якщо кровоточиву частину підняти (рис. 1, 3. частина) і туго забинтувати, починаючи від кінця до тіла. Ця процедура особливо потрібна, якщо потерпілий втратив багато крові, оскільки таким чином ми відновимо нормальний кров’яний тиск. Тиснучу пов’язку, у разі кровотечі артерії, слід накласти між серцем і місцем ушкодження, а у разі кровотечі вен — на частині кінцівки, що ближче до пальців. Перед тим як забинтувати рану, треба трохи підняти ушкоджену частину, бо так кровотеча зменшиться. Для джгута для зупинки кровотечі найпридатніші: широка гумова стрічка або гумовий шланг. Важливе правило полягає в тому, що джгут слід застосовувати лише тоді, коли покривною або компресійною пов’язкою нам не вдалося зупинити кровотечу. Крім цього, дуже важливо й те, що джгут не можна залишати більше ніж 1-1,1/4 години на нозі або руці, бо вони заніміють. (Це означає, що потрібне швидке лікарське втручання або потерпілого негайно відправити до лікарні). За дуже сильної кровотечі треба спробувати зупинити кров, натискаючи пальцями (рисунок 1, 4. частина), при ушкодженні артерії — між серцем і місцем ушкодження, а при венозних судинах — у напрямку до периферії. Кровотечу артерії на шиї можна зупинити до прибуття лікаря лише натисканням пальцями. Хворому, який втратив багато крові, якщо він при свідомості й немає блювотного позиву, треба дати каву або чай і зробити клізму теплим розчином кухонної солі.
РИСУНОК 1
Зупинення носової кровотечі. Хворого слід посадити, голову відхилити назад і великим пальцем притиснути хрящ носа на протязі від 10-15 m хв. Якщо таким способом не вдасться зупинити кровотечу, слід заповнити отвори носа чистою марлею або ватою, голову нахилити вперед і в цьому положенні чекати, доки кровотеча не припиниться.
Опіки. На людину, у якої загорівся одяг, треба накинути товсту ковдру або пальто і облити її водою. На опікову рану слід накласти марлю або м’яку тканину, змочену жирним або масляним кремом, а потім пов’язку. Обпечені місця не слід торкатися пальцями чи будь-якими предметами, (проколювати пухир тощо), доки не прибуде лікар.
При опіках від сильних кислот кислоту слід витерти, місце негайно промити водою, накласти на нього марлю, змочену жиром, і пов’язку.
Контузія. Місце контузії болюче, набрякле і червоного кольору. Якщо шкіра пошкоджена і подряпана, її слід тонко змастити спиртом або йодом і накласти пов’язку.
Розтягнення. Пошкодження зв’язок, які фіксують і захищають суглоби, супроводжується болем, але не таким сильним, як при вивиху. Перша допомога: спокій і холодні компреси.
Вивих. Неправильне положення кінців кісток у суглобах після травми супроводжується сильним болем. Форма суглоба змінюється, і потерпілий не може рухатися. Непрофесіонал не повинен намагатися вправити вивихнутий суглоб, бо цим він лише посилить страждання. Потерпілого слід укласти в спокійне положення і викликати лікаря. Якщо вивихнутий суглоб швидко вправити, хворий швидше одужає.
Травми кісток. Перелом кістки — це порушення цілісності кістки. Хворий не може рухати ушкодженою частиною тіла, не може стати, наприклад, на зламану ногу. Перелом кістки може бути різного ступеня: тріщина, перелом із відламуванням дрібних частин, відлам або тріщина і, нарешті, відкритий перелом. Із усіх травм найтяжчим є відкритий перелом, який несе в собі також небезпеку зараження. Тому на ушкоджене місце накладають стерильну марлю. Якщо ми встановимо або є підозра, що йдеться про перелом кістки, і якщо можемо швидко забезпечити лікарську допомогу, найкраще поставити хворого в лежаче положення і чекати лікаря. Якщо ж хворого треба переносити, то ми повинні іммобілізувати ушкоджену ногу (рис. 2). Знімання одягу з хворого слід починати з боку, де немає ушкодження (одягання у зворотному порядку). Одяг слід у місцях швів розпороти, звертаючи увагу на те, щоб не рухати без потреби ушкоджену частину тіла. Іммобілізація руки здійснюється так, що руку прикріплюють до грудей. Це можливо і без зв’язування (рис. 2, 1. частина), або бинтом, тобто полотняною хусткою (рис. 2, 2. частина). При переломі ноги ушкоджену ногу прикріплюють до неушкодженої. Якщо ми не певні, що це перелом (може бути й вивих), усе одно слід діяти так, ніби це перелом. Зламану кістку треба іммобілізувати разом із двома сусідніми суглобами: зламану руку разом із зап’ястком і ліктем; зламану ногу разом із коліном і гомілковостопним суглобом (рис. 2, 3. частина). Засобами для іммобілізації можуть бути палиця, міцна рейка або якийсь плаский предмет. Усі ці засоби попередньо слід обгорнути якоюсь тканиною.
ЗОБРАЖЕННЯ 2
До надання першої допомоги зламану кінцівку слід покласти на будь-яку рівну поверхню (рис. 2, 4. частина).
Отруєння чадним газом може виникнути: від несправних або неправильно закритих печей; у гаражі від автомобіля; під час тління газу (несправні трубопроводи, вентилі, неправильне згоряння полум’я тощо). Початкові ознаки отруєння: головний біль, запаморочення, нудота, позиви до блювання. Згодом настає такий ступінь слабкості, що хворий не може ходити і, попри те, що він при свідомості, не може втекти. Дихання спочатку прискорене, а пізніше потерпілий починає задихатися, і дихання стає повільнішим. Пораненого слід негайно винести на свіже повітря (а приміщення провітрити), якщо він при свідомості, потрібно сказати йому глибоко дихати і, якщо може ковтати, дати міцну каву або чай. Якщо він без свідомості, слід застосувати штучне дихання.
Отруєння вуглекислим газом. Це, по суті, задуха через нестачу кисню. Виникає в глибоких підвалах під час бродіння вина, у каналізаційних трубах і під час спуску в старі колодязі. Рятувальник повинен мати захисні засоби (постачання киснем) під час входу до цих приміщень або, якщо таких засобів немає, має прив’язати міцний шнур навколо талії, кінець якого тримають ті, хто перебуває поза приміщенням, глибоко вдихнути при вході та спробувати врятувати або винести потерпілого без дихання.